sxublenuy Andriy Golcha (sxublenuy) wrote,
sxublenuy Andriy Golcha
sxublenuy

Про нові дороги - продовження

МАємо в списку обкатаних і досліджених нових карпатських "пожежних" доріг ще одну. Цього разу нас занесло в село Зелене. Багато років тому довелось якось блукати в тих районах на схилах хребта Станомир. Це було десь років шість назад і тоді я ще нічого не знав про будівництво такого типу доріг, а тут на маєш - натикаюсь на екскаватори і на дуже круту дорогу. Багато кілометрів накручено і ланців змащено після того, і от вирішуємо дослідити ще одну ділянку, так званої, пожежної дороги.
Оскільки дороги нові, то і на картах їх немає, і певно ше не скоро вони будуть. Гуглівські знимки теж шось не дуже їх бачуть. Тому проробляли різні варіанти - була версія шо дорога виведе десь в гуту (малоймовірна), ще одна - виведе десь під Сивулю (малоймовірна), ще одна - спуститься в Максимець (найбільш ймовірна). Шо з того всього вийшло дивіться і читайте нижче.

1. Забігаючи на перед - Майже найвища точка шляху. І чітке усвідомлення шо ніякі це не пожежні дороги (хоча надія, що таке формулювання дійсно правда, була мізерна)


2. Гори по-трохи одягаються в золоте вбрання! Вид на хр. Чортка. Доречі наступна експедиція буде мабуть туди, бо там також є "пожежна дорога", якою можна докотитися до Гути прямо в резиденцію, або на Манявський водоспад, або скит. Так собі подумали шо можна буде попробувати стартувати з Зеленого.

3. Підйом стабільний, градієнт не дуже страшний - все їдеться! Спідометр показав 13 км від асфальту до найвищої точки.


4. Вигляд на Чортку з іншого ракурсу - таки треба буде туди викрутити(:


5.


6. Отакі вони пожежні дороги! Ліс мабуть вже згорів


7. Якість дороги, з тих, шо ми знайшли і дослідили, найгірша - немає знаків, відбійників, її вже добряче розбили лісовози, поробивши колії.


8. Краєвид з дороги у верхній її частині


9. Сумна фотка


10. Фотка Женю.


11. Викрутили на найвищу точку маршруту, а там така от феншуйна полониника з колибою, коровками і жовтим деревом. Температура, правда, була не феншуйна - +13 і холодний вітер.


12. З полонинки побачили Максимець. Зробили висновок, що спуск буде короткий і стрімкий, і, як пізніше виявилось - роздовбаний - потрібен терміново підвіс!!


13. Попрощались з хатинкою. Подумав собі, що треба буде сюди навідатись зимою


14. Коли спускалися то бачили декілька таких "новобудов". Яке їхнє призначення, можна хіба догадуватись..

Спуск був дійсно коротким і стрімким з великою кількістю каміння на дорозі, не дуже ми покайфували. Для себе зробив висновок, що ця дорога не катабельна, хіба, якщо хочеться поапхілити, то це можна гарно зробити Зеленого. В максимець спускатися безсенсово, як на мене. І, традиційно, трек маршруту.
Гарних Вам спусків, і легких підйомів!!


Tags: Ровер пазззітівчік, гори
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments