Оскільки дороги нові, то і на картах їх немає, і певно ше не скоро вони будуть. Гуглівські знимки теж шось не дуже їх бачуть. Тому проробляли різні варіанти - була версія шо дорога виведе десь в гуту (малоймовірна), ще одна - виведе десь під Сивулю (малоймовірна), ще одна - спуститься в Максимець (найбільш ймовірна). Шо з того всього вийшло дивіться і читайте нижче.

1. Забігаючи на перед - Майже найвища точка шляху. І чітке усвідомлення шо ніякі це не пожежні дороги (хоча надія, що таке формулювання дійсно правда, була мізерна)

2. Гори по-трохи одягаються в золоте вбрання! Вид на хр. Чортка. Доречі наступна експедиція буде мабуть туди, бо там також є "пожежна дорога", якою можна докотитися до Гути прямо в резиденцію, або на Манявський водоспад, або скит. Так собі подумали шо можна буде попробувати стартувати з Зеленого.


4. Вигляд на Чортку з іншого ракурсу - таки треба буде туди викрутити(:

5.

6. Отакі вони пожежні дороги! Ліс мабуть вже згорів

7. Якість дороги, з тих, шо ми знайшли і дослідили, найгірша - немає знаків, відбійників, її вже добряче розбили лісовози, поробивши колії.

8. Краєвид з дороги у верхній її частині

9. Сумна фотка

10. Фотка Женю.

11. Викрутили на найвищу точку маршруту, а там така от феншуйна полониника з колибою, коровками і жовтим деревом. Температура, правда, була не феншуйна - +13 і холодний вітер.

12. З полонинки побачили Максимець. Зробили висновок, що спуск буде короткий і стрімкий, і, як пізніше виявилось - роздовбаний - потрібен терміново підвіс!!

13. Попрощались з хатинкою. Подумав собі, що треба буде сюди навідатись зимою

14. Коли спускалися то бачили декілька таких "новобудов". Яке їхнє призначення, можна хіба догадуватись..
Спуск був дійсно коротким і стрімким з великою кількістю каміння на дорозі, не дуже ми покайфували. Для себе зробив висновок, що ця дорога не катабельна, хіба, якщо хочеться поапхілити, то це можна гарно зробити Зеленого. В максимець спускатися безсенсово, як на мене. І, традиційно, трек маршруту.
Гарних Вам спусків, і легких підйомів!!