2. Про добирання: їхали з Франківська поїздом (приміський дизель-поїзд), який відправляється в 9:15 ранку до Надвірної. Маршруткою було б набагато швидше, але вирішили взяти в горби Аляску, тому поїзд - з даного транспорту наразі ще не виганяють з чотирилапим другом, тільки не забуваєте про намордник для собаки. В Надвірній, ми пересіли в машину до колєги і попрямували в сторону Ворохти. Все було чудово, до того моменту поки в Аляски не почались якісь дивні передьоргування всього тіла, які закінчилися тим, що довелось відмивати оббльовану куртку і штани. Процес повертання їжі у собаки повторювався ще два рази. На третій раз встигли її висадити(: Висновок - не годуйте собаку перед поїздкою мінімум 6 годин, якшо вона у вас чутлива дуже до поїздок((:
Повертаємось до маршруту. Машину залишили перед КПП, далі ногами. перед шлагбаумом повернули наліво, спустились до річки і форсували її. На фото Андрій будує переправу(: а шо писати, ось вам карта, правда малював руцями, бо трек не писав(:
якшо карта не працює тоді
клікайте сюди
3. Далі піднімались по старій лісовозній дорозі. Йти можна і по верху, так як Аляска((:
4. Тут починається стрімкий (але не аж капєц стрімкий! )підйом не дуже старою вирубкою.
5. Коли немає про шо казати, говоримо про погоду, а вона була суперовою!
6. Чим вище тим шикарніші краєвиди відкриваються
7. Говерла, Петрос, Куколь
8. Привал - ууухххх.
9. З вирубки заходимо в ліс
10. І через деякий час потрапляємо на чудову полонину Веснарка
11. Троха засмагаємо (кожен по своєму)
12. Ше трохи дивимось на гори, на колибу, яка десь там не далеко внизу і на дорогу, яку ше сьогодні треба подолати. Колиба та що не далеко внизу досить чиста, має дві спальні кімнати без пічки. Колиба курна. Вода прруч.
13. З"явилося їх вже досить багато
14. Йдемо далі. Це такий якийсь не зрозумілий прийом Аляски - вона різко зупинялась блокуючи прохід, оберталась, дивилась чи все ок, і йшла далі - певно переживала чи ми не загубились, але ж блін, так і впасти можна!
15.
16. Кострича згори
17. День підходив до завершення, даруючи нам незабутні види на гори!
18. А от Алясці було лиш одне в голові - поїсти!((:
19.Місцем нашої ночівлі - полонина Болота.
20. Встигли ще провести сонце за Чорногору
21.
22.
23. Ніч була місячна, світла було багато.
24.
25. Ніч виявилась дещо прохолодною і спонукала нас до раннього виходу. Світанок був неповторний! Кожен собі про шось своє думу думає(:
26. Полонина Болота і колиба, в якій ми ночували. Колиба курна, без пічки, має одну велику кімнату де палиться вогонь з двома тапчанами на двох і на одну людину, а також є ще ізольована кімната з тапчаном на трьох-чотирьох, вода за 100м
27. Далі рухались по відрогу Костричі в сторону с. Бистрець, полонини Псарівки.
28. Чудовий світлий ранок з виглядом на Піп Іван, полонину Псарівку, а десь там в долині село Бистрець - переходимо на масив Маришевської.
29. Полонина Маришевська - Говерла вже поруч
30. Полювання на композицію
31. Останні аватарочки на полонині і вниз. Ми швидко спустились, до машини по дорозі йти було дуже не просто, бо одноманітно, але шо поробиш(: Аляска більше нас не тішила блюванням в машині (бо їла дуже давно). Друзі закинули нас машиною до Яремчі,де ми застопили поїзд і успішно добрались додому.
Сезон безсніжних чи малосніжних походів відкрито (хоча, він, здається і не закривався((: )
Не забувайте заходити в гості і мандруйте з
ГориНаші - ми знаємо багато гарних місць і можемо Вам їх показати!(:
