я бі кау

виходимо в люди!

Коли в 90-их роках вперше пішов в гори (в справжній похід, з рюкзаком, двоскатним радянським наметом і обов'язково на  Хом'як), зрозумів, що як би воно важко не було, я обов'язково прийду в гори ще не раз! Так і сталося - ходжу до тепер і не можу не ходити, адже гори стали невід'ємною частиною мене. Думаю, чи то переконаний, що ніщо не зможе змінити такого стилю життя (і тільки смерть нас розлучить (:).

Так от, до чого я тут ці всі соплі розпускаю - набувши значного досвіду в горах і вивчивши багато куточків наших Карпат, ми з друзями, хотіли би ділитися цим досвідом і цими куточками з людьми, які прагнуть спробувати себе в такому виді відпочинку, відчути і скуштувати всі принади туристичного життя протягом кількаденного перебування в горах.

А наступною інформацією буде, як Ви думаєте що? Правильно, від сентиментального, переходимо до прагматичного (на правах реклами ((: )- для реалізації своєї ідеї, ми створили сайт-блог, де зацікавлені зможуть дізнатися про нашу команду, обрати запропонований маршрут, або зв'язатись з нами (gorynashi@gmail.com, також дивіться в профілі цього журналу) і спільно прокласти маршрут. Для ти, хто не розуміє українську, на сайті є перекладач, який зробить доступною інформацію для будь-якого іноземця. Приєднуйтесь до нас у соціальній мережі Facebook



gorynashi.blogspot.com

блог ще знаходиться в процесі допрацювання, але основна інформація присутня. Заходьте в гості, залишайте свої відгуки, радьте друзям, знайомим, родичам - будемо Вам раді.
п.с. роблю таке вперше, тому строго не судіть, дякую за увагу, сподіваюсь Вам сподобається (:
я бі кау

Ґаджина - Ребра - беккантрі

Цього року ми вже робили спробу покататися в цій чудовій місцині, але погода мала свої, відмінні від наших, плани. Тому, надихавшись цілющого повітря, і наслухавшись потужного вітру з снігом, спустилися в село, де ще потім з боєм проривалися до цивілізації, оскільки на дорозі утворилися потужні снігові замети, які не давали вільно проїхати - але то вже минуле, яке перетворилося в легенди і байки (:
Погода як дівчина - непередбачувана, але завдяки погоднім магам - метеорологам, ми маємо змогу побачити поведінку цієї примхливої панянки на декілька днів вперед. І от заглянувши в прогноз погоди на найближчі дні, бачимо, що природа планує нам подарувати безхмарну, безвітряну, приємну по температурі погоду - фантастика - як тут не поїхати катнути!!! Збираємося і їдемо!



Продовження шукайте тут - ГориНаші
я бі кау

У пошуках нового року

Новий рік це мабуть єдине свято в році, про святкування якого, говорять ще задовго до настання нового року. Які плани на Новий рік і де будеш святкувати - питання, якими починають обмінюватися ще навіть тоді, коли не почалася зима, і чим ближче до настання зміни років, тим ці питання стають інтенсивніші.
В багатьох людей склалися вже певні традиції святкування Нового року. І ми не стали виключенням. Традиційно наша компанія зустрічає настання нового року в горах. Цього разу ми обрали місце...






Продовження розповіді шукайте за посиланням
я бі кау

GPS навігація на Android пристроях

Кількість власників андроїд гаджетів стрімко зростає, а отже збільшується кількість людей зацікавлених у використанні GPS. Постає багато запитань, типу яку програму використовувати, які карти завантажувати, де їх взяти і багато багато інших похідних запитань. Тому вирішив написати невелику інструкцію для чайників з використанні OruxMaps в якості програми для GPS на андроїд гаджеті. Отже, читайте, пишіть відгуки, задавайте питання - з радістю відповім!
я бі кау

Про нові дороги - продовження

МАємо в списку обкатаних і досліджених нових карпатських "пожежних" доріг ще одну. Цього разу нас занесло в село Зелене. Багато років тому довелось якось блукати в тих районах на схилах хребта Станомир. Це було десь років шість назад і тоді я ще нічого не знав про будівництво такого типу доріг, а тут на маєш - натикаюсь на екскаватори і на дуже круту дорогу. Багато кілометрів накручено і ланців змащено після того, і от вирішуємо дослідити ще одну ділянку, так званої, пожежної дороги.
Оскільки дороги нові, то і на картах їх немає, і певно ше не скоро вони будуть. Гуглівські знимки теж шось не дуже їх бачуть. Тому проробляли різні варіанти - була версія шо дорога виведе десь в гуту (малоймовірна), ще одна - виведе десь під Сивулю (малоймовірна), ще одна - спуститься в Максимець (найбільш ймовірна). Шо з того всього вийшло дивіться і читайте нижче.

1. Забігаючи на перед - Майже найвища точка шляху. І чітке усвідомлення шо ніякі це не пожежні дороги (хоча надія, що таке формулювання дійсно правда, була мізерна)
Collapse )
я бі кау

ВелоГоргани

Все почалось з того, що я дізнався від Бурса про існування одного чудового місця, захованого між горганськими вершинами - полонина Гича. І про туристичний притулок, який відновлювали Бурс і компанія - Карпатські Стежки, до слова, хлопці проводять грандіозні роботи по відновленню, ремонту гірських притулків, облаштуванню маршрутів інформаційними знаками, прибиранню, та багато чого іншого - заходьте до них на сайт, читайте, дивіться, і, звичайно ж, долучайтесь!!
Отже, отримавши ввідні дані, відразу почав в голові промальовувати маршрут і його варіанти. Способом добирання був обраний велотранспорт!(:  Все виглядало на те, що в ті краї треба їхати з ночівлею, оскільки шлях не відомий, а, отже, можливі блукання, пролягає в основному по гірських дорогах, і відстань не маленька. Варіант з ночівлею виправдовувався ще і тим, що не треба було брати намет, оскільки ночувати можна в притулку на Гичі. План складений, сідаю малювати маршрут і виходить наступне: Долина - Мислівка - пол. Гича - с. Слобода - о. Синевір - с. Лопушне - Торунський перевал - с. Вишків - Долина (трек маршруту традиційно в кінці розповіді(: ). Згодом, після обговорення маршруту з  Джоном (fafvn), було зроблено деяку поправку, а саме, з Вишкова їхати вздовж річки Мізунка до Вигоди і далі в Долину.
Маршрут готовий, можна їхати, але проходять одні вихідні, наступні, потім ще одні, а воно якось не їдеться - то одне, то інше. Мабуть всьому свій час. І ось чергові вихідні,бажання катнути новий маршрут зашкалює, нові мавіки чекають пригод, спусків і болота, прогноз погоди якийсь не дуже оптимістичний, але не зважаю. Ледь не зупинило те, що ніхто не міг поїхати зі мною. Але все ж таки не розклеївся, зібрався і поїхав.

І от моя перша солопокатуха з ночівлею


1. то було круто!!
Collapse )
я бі кау

про те без чого не можна

Гори, ровер і скелі - три речі, без яких важко собі уявляю життя. Часом довго вагаєшся, що з тих трьох речей обрати, а часом кайфуєш на повну, коли вдається поєднати три задоволення до купи.
Два дні на скелях пролітають як момент, естетика ландшафту, гарна компанія і приємне фізичне навантаження роблять твої вихідні райськими і це без перебільшення.
Сідайте і дивіться самі. Якщо не побачите, то поїдьте туди і перевірте мої слова!

1. Передлазальна релаксація
Collapse )
я бі кау

Велосипедом з Микуличина в Делятин через Космач

Зовсім недавно розповідав вам про нашу з Уляною експедицію по Запрутських Горганах. Три дні ходили ми тими горами і мене ніяк не покидала думка, що треба сюди приїхати на велосипеді, оскільки дороги і стежки там повністю придатні для пересування цим видом транспорту.
Час близиться до вихідних, плануємо пройтись пішки знову кудись в цікаві місця, але дивимось прогноз погоди, а там вимальовують дощі, не сильні, але дощі. Поїздка поки відкладається, бо ходити по мокрому якось не дуже хочеться. Обдумуємо з Джоном (fafvn) одноденну поїзду на роверах, бо все ж таки - їздити по мокрому, то не ходити(((: Сходимось на тому, що треба їхати з Микуличина в район Ротила і Грегота, тобто в серце Запрутських горган. Виїзд запланували на п"ятницю, в прогнозі намальований дощ, але не сильний, домовились на 3:10 на пероні. Кажуть наші поїзди переважно запізнюються з прибуттям або з відправленням. Тієї ночі по поїзду можна було звіряти годинник. Ми упустили такий факт, що графік поїздів на літо змінюється і, тому, коли я увійшов на вокзал в 3:08 і на разслабоні пройшов на перон, то був дуже здивований почувши оголошення шо поїзд Івано-Франківськ - Рахів відправляється і в цей момент двері поїзда перед якими стояв Женя зачинилися, поїзд почав рухатись. Сідаємо на своїх педальних коників і тиснемо по перону, намагаємося догнати голову дизеля, там машиністи, може нас побачать і зупинять раховаза. Догнали, перегнали, помахали руками, поблимали ліхтарями, нас побачили, але не відреагували. Мені навіть тоді здалося шо я помітив лукаву посмішку на обличчі одного з машиністів, мовляв, ха-ха - треба розклад дивитися і вчасно приходити.. Блін, шо робити? моментом вирішуємо їхати далі за потягом до станції Бистриця, може вдасться перехопити його там. Женемо по сонній платформі шо є сил. Перегнали потяг. Але перон закінчився і почалися рейки, шпали, коротче в поїзда явна перевага. Але печемо далі, не здаємося. Ще якась мить і ми вже за кількасот метрів від станції, але чуємо і бачимо шо поїзд уже сказав ту-ту і поїхав далі.. журбинка, розчаровані, на додачу Женя ще й стукнувся коліном і рукою - не встигнув відчепити контакт і завалився. Неквапливо повертаємось в нічне місто, міркуємо шо робити. Було декілька ідей, наприклад йти на автобус на Гуту, або на ранковий раховоз, але зрештою розїжджаємося по хатах, вирішуємо їхати в суботу нічним, з поправкою на розклад поїзда ( він тепер відправляється в 3:08).
В кінці розповіді вас очікуватиме трек маршруту, кому не терпиться вже його побачити можете скролити(((:

1.Забігаючи, чи то заїжджаючи на перед((: десь в горах на полонині ((: перед нами г. Товстий, за нею Горді-Доброкіївська.
Collapse )
я бі кау

Два дні на колесах(:

Минулі вихідні провів в сідлі. Субота - 80 км фанового маршруту, з приємними враженнями і незначним напрягом. Неділя - 85 км, великий загальний набір висоти (1500м, практично все викручували), новий маршрут, знову ж таки, купа вражень, виснаження, найшвидший особистий переїзд Надвірна - Франик, повне виснаження і повний кайф!!(((:
Далі трохи картинок і тексту


1. В п"ятницю Андрій з Ірою запропонували проїхатись з Надвірної до Бухтівецького водоспаду, а потім піднятися на нову дорогу, по якій скотитися до Маняви і потім у Франківськ. Спочатку вагався, оскільки вже запланував на неділю поїздку на Синячку з Делятина, не хотів бути як вичавлений лимон, але подумав, що варто не жаліти себе і в результаті погодився((:
Collapse )